- марнотратник
- -а, ч.Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
марнотратник — (той, хто нерозумно витрачає гроші, майно тощо), марнотрат, марнотратець, розтринькувач, перевідник … Словник синонімів української мови
марнотратник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розфійник — Розфійник: марнотратник [14] розпусник [I] «Розфійник» (марнотрат, марнотратник): «Адіть, говорять, пияк, розфійник, марнотратник! то ти мені вже тепер таке строїш?» (150) викладено «розпусник», незважаючи на контекст і словник Желехівського,… … Толковый украинский словарь
марник — ника, ч. Вр. 1. Нечиста сила, чорт. Г нім сідит марник. Марник бы тя взяв! 2. Марнотратник. Марнотратник мій сын, розпустив марні вшытки пінязі, якы м му дав … Словник лемківскої говірки
агет — а, ч., діал. Марнотратник … Український тлумачний словник
марнотрав — а, ч., діал. Марнотратник … Український тлумачний словник
марнотравець — вця, ч., заст. Те саме, що марнотратник … Український тлумачний словник
марнотрат — а, ч. Те саме, що марнотратник … Український тлумачний словник
марнотратець — тця, ч. Те саме, що марнотратник … Український тлумачний словник
марнотратниця — і. Жін. до марнотратник … Український тлумачний словник